НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ з питань запобігання всім видам дитячого травматизму
Зайвий раз нагадаємо вам про те, що ви повинні постійно пам'ятати.
Перед тим, як зайти у воду:
Переконайтеся, що під водою немає зайвих предметів: каміння, уламків металевого брухту, будівельних конструкцій, сміття, водоростей.
Переконайтеся, що місце для купання віддалене від маршруту руху плавзасобів, холодних джерел підземних вод
Пам'ятайте, що купатися необхідно в добре знайомих місцях.
Перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз.
Дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19С.
Купатися рекомендовано вранці і ввечері
Не слід купатися наодинці.
Під час купання;
Зайшовши у воду, постійте, поки тіло адаптується до температури води.
Не запливайте за попереджувальні буї, не підпливайте до будь-яких суден та інших плавзасобів.
Не стрибайте у воду з не призначених для цього споруд та об'єктів, особливо у місцях із недослідженим дном.
Не підливайте до коловоротів, пароплавів та катерів.
Не запливайте на надувних матрацах далеко від берега.
Не купайтеся без нагляду дорослих.
Не пустуйте у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним.
Не стрибайте головою вниз у місцях, де невідома глибина
Коли побачите, що хтось тоне;
Якщо близько рятувальники, покличте їх.
Самі ж киньте людині предмет, який допоможе втриматися їй на воді.
Рятуючи потерпілого, підпливіть до нього ззаду або збоку і однією рукою, тримаючи людину за підборіддя, другою гребіть до берега, по можливості, узгодьте з потерпілим свої спільні рухи.
Після того, як витягнете потерпілого на берег;
Станьте одним коліном на землю, а на друге, напівзігнуте, покладіть потерпілого животом так, щоб голова була нижче за тулуб.
При потребі звільніть йому дихальні шляхи від мулу, водоростей, одночасно викликаючи пальцями в горлі непритомного блювотний рефлекс.
Потім, поклавши потерпілого на спину, максимально відведіть йому голову назад, підклавши щось під потилицю.
Опісля починайте вдихання повітря потерпілому - «з рота в рот» або «з рота в ніс»; паралельно з цим проводьте непрямий масаж серця.
Вдуваючи повітря потерпілому, робіть натискання долонями на грудну клітку у районі серця - кількість натискань на одне вдування від п'яти до п'ятнадцяти.
- Наказ МОН України від 07.10.2013 № 1365 ''Про внесення змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах''
Презентація головного спеціаліста управління освіти Дворник О.М. ''ПРО ПОРЯДОК ОБЛІКУ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ЩО СТАЛИСЯ З УЧНЯМИ ТА ВИХОВАНЦЯМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ''
Методичні рекомендації та поради щодо запобігання дитячому травматизму |
 | Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення ''Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності'' |
| Види дитячого травматизму |
| Нагадайте дітям про електробезпеку! |
| Пам'ятка для батьків |
| Безпека дорожнього руху |
| Безпека на воді і на льоду |
| Безпека під час екскурсій і туристичних походів |
| Безпека в побуті |
| Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків |
| Правила надання першої (долікарської) допомоги |
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально забезпечити свою дитину. Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – недоглядали, недообъяснили.
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини. У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду. Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна. Отже якщо малюк проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмоопасных предметів. Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обшпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді. Тільки розповідайте спокійно, не потрібно залякувати дитину.
Чим старше стає дитина, тим більшу важливість придбаває пояснення правил техніки безпеки. Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖ. Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки. Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми. У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини. У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду. Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна. Отже якщо малюк проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмоопасных предметів. Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обшпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді. Тільки розповідайте спокійно, не потрібно залякувати дитину.
Чим старше стає дитина, тим більшу важливість придбаває пояснення правил техніки безпеки. Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖ. Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки. Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми. У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути
Правила поведінки на воді та поблизу водоймища!
Зайвий раз нагадаємо вам про те, що ви повинні постійно пам'ятати.
Перед тим, як зайти у воду:
Переконайтеся, що під водою немає зайвих предметів: каміння, уламків металевого брухту, будівельних конструкцій, сміття, водоростей.
Переконайтеся, що місце для купання віддалене від маршруту руху плавзасобів, холодних джерел підземних вод
Пам'ятайте, що купатися необхідно в добре знайомих місцях.
Перше купання повинно бути короткотривалим (до 10 хвилин), далі в воді можна знаходитися до 20 хвилин за один раз.
Дітям старше 10 років можна купатися при температурі води вище +19С.
Купатися рекомендовано вранці і ввечері
Не слід купатися наодинці.
Під час купання;
Зайшовши у воду, постійте, поки тіло адаптується до температури води.
Не запливайте за попереджувальні буї, не підпливайте до будь-яких суден та інших плавзасобів.
Не стрибайте у воду з не призначених для цього споруд та об'єктів, особливо у місцях із недослідженим дном.
Не підливайте до коловоротів, пароплавів та катерів.
Не запливайте на надувних матрацах далеко від берега.
Не купайтеся без нагляду дорослих.
Не пустуйте у воді - це заважає оточуючим і може бути небезпечним.
Не стрибайте головою вниз у місцях, де невідома глибина
Коли побачите, що хтось тоне;
Якщо близько рятувальники, покличте їх.
Самі ж киньте людині предмет, який допоможе втриматися їй на воді.
Рятуючи потерпілого, підпливіть до нього ззаду або збоку і однією рукою, тримаючи людину за підборіддя, другою гребіть до берега, по можливості, узгодьте з потерпілим свої спільні рухи.
Після того, як витягнете потерпілого на берег;
Станьте одним коліном на землю, а на друге, напівзігнуте, покладіть потерпілого животом так, щоб голова була нижче за тулуб.
При потребі звільніть йому дихальні шляхи від мулу, водоростей, одночасно викликаючи пальцями в горлі непритомного блювотний рефлекс.
Потім, поклавши потерпілого на спину, максимально відведіть йому голову назад, підклавши щось під потилицю.
Опісля починайте вдихання повітря потерпілому - «з рота в рот» або «з рота в ніс»; паралельно з цим проводьте непрямий масаж серця.
Вдуваючи повітря потерпілому, робіть натискання долонями на грудну клітку у районі серця - кількість натискань на одне вдування від п'яти до п'ятнадцяти.
Немає коментарів:
Дописати коментар